шевців —
ШЕВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до швець; належний шевцеві. – Чого ж він на замкову гору забрався? – Кажуть, гуляти либонь пішли. Він, значить, та шевців хлопець Карпо (Панас Мирний); Слобідські хлопці – шевців Казимірка та млинарського слюсаря Федько...
Словник української мови у 20 томах
шевців —
шевці́в прикметник
Орфографічний словник української мови
шевців —
-цева, -цеве. Прикм. до швець. || Належний шевцеві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шевців —
ШЕВЦІ́В, це́ва, це́ве. Прикм. до швець; належний шевцеві. — Чого ж він на замкову гору забрався? — Кажуть, гуляти либонь пішли. Він, значить, та шевців хлопець Карпо (Мирний, І, 1954, 280)...
Словник української мови в 11 томах
шевців —
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Словник української мови Грінченка