Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

шинкарчин

Шинка́рчин, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. шинкарчин — ШИНКА́РЧИН, а, е, заст. Прикм. до шинка́рка; належний шинкарці. Один купець, – забув, як звати, – Із ярмарку багато грошей віз, І до шинкарчиної хати Він повернув і з воза зліз (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
  2. шинкарчин — шинка́рчин прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. шинкарчин — -а, -е, заст. Прикм. до шинкарка. || Належний шинкарці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шинкарчин — ШИНКА́РЧИН, а, е, заст. Прикм. до шинка́рка; належний шинкарці. Один купець,— забув, як звати,— Із ярмарку багато грошей віз, І до шинкарчиної хати Він повернув і з воза зліз (Гл., Вибр., 1951, 142).  Словник української мови в 11 томах