шмуцтитул —
ШМУЦТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка “Жартівливі пісні”.. має мальовану .. суперобкладинку та шмуцтитули (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
шмуцтитул —
шмуцти́тул іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
шмуцтитул —
-у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шмуцтитул —
шмуцти́тул (нім. Schmutztitel, від Schmutz – бруд і Titel – заголовок) 1. Аркуш перед титульним (див. титул) аркушем книги, на якому подано короткий заголовок; Ш. захищає головний титул від забруднювання. 2. Окремий аркуш книги з винесеним на нього заголовком наступного розділу або частини книги.
Словник іншомовних слів Мельничука
шмуцтитул —
ШМУЦТИ́ТУЛ у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка "Жартівливі пісні".. має мальовану.. суперобкладинку та шмуцтитули (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 28).
Словник української мови в 11 томах