шмуцтитул

ШМУЦТИ́ТУЛ, у, ч., полігр.

Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін.

Збірка “Жартівливі пісні”.. має мальовану .. суперобкладинку та шмуцтитули (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. шмуцтитул — шмуцти́тул іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шмуцтитул — -у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шмуцтитул — шмуцти́тул (нім. Schmutztitel, від Schmutz – бруд і Titel – заголовок) 1. Аркуш перед титульним (див. титул) аркушем книги, на якому подано короткий заголовок; Ш. захищає головний титул від забруднювання. 2. Окремий аркуш книги з винесеним на нього заголовком наступного розділу або частини книги.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шмуцтитул — Шмуцти́тул, -ла; -ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шмуцтитул — ШМУЦТИ́ТУЛ у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка "Жартівливі пісні".. має мальовану.. суперобкладинку та шмуцтитули (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 28).  Словник української мови в 11 томах