шмуцтитул

ШМУЦТИ́ТУЛ, у, ч., полігр.

Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін.

Збірка “Жартівливі пісні”.. має мальовану .. суперобкладинку та шмуцтитули (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмуцтитул — шмуцти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шмуцтитул — -у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шмуцтитул — шмуцти́тул (нім. Schmutztitel, від Schmutz – бруд і Titel – заголовок) 1. Аркуш перед титульним (див. титул) аркушем книги, на якому подано короткий заголовок; Ш. захищає головний титул від забруднювання. 2. Окремий аркуш книги з винесеним на нього заголовком наступного розділу або частини книги. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шмуцтитул — Шмуцти́тул, -ла; -ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шмуцтитул — ШМУЦТИ́ТУЛ у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка "Жартівливі пісні".. має мальовану.. суперобкладинку та шмуцтитули (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 28). Словник української мови в 11 томах