шмуцтитул
шмуцти́тул
(нім. Schmutztitel, від Schmutz – бруд і Titel – заголовок)
1. Аркуш перед титульним (див. титул) аркушем книги, на якому подано короткий заголовок; Ш. захищає головний титул від забруднювання.
2. Окремий аркуш книги з винесеним на нього заголовком наступного розділу або частини книги.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмуцтитул — ШМУЦТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка “Жартівливі пісні”.. має мальовану .. суперобкладинку та шмуцтитули (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- шмуцтитул — шмуцти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шмуцтитул — -у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмуцтитул — Шмуцти́тул, -ла; -ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шмуцтитул — ШМУЦТИ́ТУЛ у, ч., друк. Паперовий аркуш на початку книжки (перед титулом) або перед її частинами чи розділами, на якому розташовують заголовок, ілюстрацію і т. ін. Збірка "Жартівливі пісні".. має мальовану.. суперобкладинку та шмуцтитули (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 28). Словник української мови в 11 томах