шпонька —
ШПО́НЬКА, и, ж., діал. 1. Запонка. Нема шпоньки, нема й стрічки Комір зашморгнути... (П. Гулак-Артемовський). 2. Шпилька (у 2 знач.).
Словник української мови у 20 томах
шпонька —
шпо́нька іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
шпонька —
-и, ж., діал. 1》 Запонка. 2》 Шпилька (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпонька —
ШПИ́ЛЬКА (металева голка з голівкою на тупому кінці), ПРИШПИ́ЛЬКА рідше, ШПО́НЬКА діал. Моя бесідниця.. набрала повен рот шпильок і налагодилась помагати мені в примірці (Леся Українка); На схилах середніх Карпат замість стрічки чи шнурочка чоловіки та парубки вживають "шпоньки" (О. Воропай).
Словник синонімів української мови
шпонька —
ШПО́НЬКА, и, ж., діал. 1. Запонка. Нема шпоньки, нема й стрічки Комір зашморгнути… (Г.-Арт., Байки.., 1958. 140). 2. Шпилька (у 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах
шпонька —
Шпонька, -ки ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.
Словник української мови Грінченка