Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

щепільник

Щепі́льник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. щепільник — Щепільник, -ка м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка