юнка —
див. дівчина; молодий
Словник синонімів Вусика
юнка —
див. дівиця, мадмуазель моск. дивчина
Словник чужослів Павло Штепа
юнка —
-и. Жін. до юнак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
юнка —
Ю́НКА, и, ж. Жін. до юна́к. Вона вже не дівчинка, але ще й не юнка. Вона з цікавістю і з радісним завмиранням серця придивляється тепер сама до себе (О. Донченко); Дзвінкий сміх і пісня юнок злітали в весняне небо й тріпотіли в блакиті (І.
Словник української мови у 20 томах
юнка —
ю́нка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
юнка —
Ю́НКА, и, ж. Жін. до юна́к. Вона вже не дівчинка, але ще й не юнка. Вона з цікавістю і з радісним завмиранням серця придивляється тепер сама до себе (Донч., IV, 1957, 163); Дзвінкий сміх і пісня юнок злітали в весняне небо й тріпотіли в блакиті (Мик.
Словник української мови в 11 томах