ящур —
(тварина) саламандра; (вірусний) заразна хвороба худоби й людини.
Словник синонімів Караванського
ящур —
(мед.) слинівка, кульгавка
Словник чужослів Павло Штепа
ящур —
I -у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. II -а, ч. 1》 розм., заст. Те саме, що ящір. 2》 Рухлива гра, учасники якої стають і крутяться навколо того, хто стоїть всередині. || Головна дійова особа такої гри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ящур —
Я́ЩУР¹, у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. Ящур заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
ящур —
я́щур 1 іменник чоловічого роду хвороба я́щур 2 іменник чоловічого роду, істота тварина
Орфографічний словник української мови
ящур —
Я́ЩУР вет. (гостра інфекційна хвороба парнокопитних тварин і людини), СЛИ́НЯВКА зах., СЛИ́НІВКА діал. Гризуни.. є носіями й розповсюджувачами багатьох інфекційних хвороб: чуми, туляремії, бруцельозу, ящура тощо (з журналу); Чути...
Словник синонімів української мови
ящур —
Я́ЩУР¹, у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парпокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. Ящур. Дуже заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (Колг. енц.
Словник української мови в 11 томах
ящур —
Я́щур, -ра м. 1) Саламандра, Salamandra. Вх. Лем. 488. Вона мня, Івасеньку, та й счарувала, лютими мня ящурами нагодувала. Гол. І. 77. 2) Названіе существа, упоминаемаго въ весенней хороводной игрѣ, носящей то же названіе. Мил. 53.
Словник української мови Грінченка