ящур
Я́ЩУР¹, у, ч., вет.
Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом.
Ящур заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (з наук. літ.);
[Старшина:] А як ящур напав худобу? А чума? .. [Роман:] Куди це ви розмову заламуєте? [Старшина:] То-то ж бо й є! Скотину велено вбивать, а громада почина бунтувать! (М. Кропивницький).
Я́ЩУР², а, ч.
1. розм. Те саме, що я́щір.
– Два-три тижні провалявся [Преображенський] в улугнарських гірських мисливців, що ловлять ящурів, а після подався через гірський хребет... (Іван Ле);
Вони привезли з далекої Туркменії варана, спійманого ними в степу. Це ящур, який рідко тепер зустрічається і нагадує крокодила (з газ.);
Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини передісторичних ящурів (З. Тулуб).
2. Рухлива гра, учасники якої стають і крутяться навколо того, хто стоїть всередині.
Про ящура .. написано. Щоб дівчата й парубки не гуляли повесні в ящура, а то на скотину моровиця буде (Б. Грінченко);
// Головна дійова особа такої гри.
Дівчата почали грати в ящура. Вони побрались за руки, крутились кружком. А серед кружка сиділа Лукина: вона була за ящура (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)