ящичок
Я́ЩИЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до я́щик.
[Ряженко:] Так куди поклажу, смиреннице? [Софія:] Один ящичок сюди, в чулан (І. Микитенко);
Ганджа змайстрував з дикту ящичок (А. Шиян);
Чернишов довго сидів в його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками і каталожними ящичками (З. Тулуб);
Смородину, аґрус та плоди кісточкових культур пакують в решета, які укладають в паки та гратчасті ящички місткістю 6 –8 кг (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)