ящичок

Я́ЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до я́щик.

[Ряженко:] Так куди поклажу, смиреннице? [Софія:] Один ящичок сюди, в чулан (Мик., І, 1957, 287);

Ганджа змайстрував з дикту ящичок (Шиян, Вибр., 1947, 331);

Чернишов довго сидів в його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками і каталожними ящичками (Тулуб, В степу.., 1964, 233);

Смородину, агрус та плоди кісточкових культур пакують в решета, які укладають в паки та гратчасті ящички місткістю 6-8 кг (Сад. і ягідн., 1957, 231).

Значення в інших словниках

1. ящичок — Скринька, шухлядка, шубатурка  Словник чужослів Павло Штепа
2. ящичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до ящик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ящичок — Я́ЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до я́щик. [Ряженко:] Так куди поклажу, смиреннице? [Софія:] Один ящичок сюди, в чулан (І. Микитенко); Ганджа змайстрував з дикту ящичок (А.  Словник української мови у 20 томах
4. ящичок — я́щичок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови