Значення в інших словниках
-
ізохронізм —
ІЗОХРОНІ́ЗМ, у, ч. 1. Одночасність, однаковий проміжок часу між двома явищами; рівночасність. Ілюстрацією до закону ізохронізму можуть слугувати спостереження за дією кураре на м'язову тканину (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ізохронізм —
ізохроні́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ізохронізм —
• ізохронізм (від грец. ίσος — рівний, однаковий і χρόνος — час) - рівночасність, рівнотривалість рядків у вірші; поділ вірша на групи, рівні за часом вимови. Як ритмічний принцип застосовувався в антич.
Українська літературна енциклопедія
-
ізохронізм —
-у, ч. 1》 Збіг у часі. 2》 Однакова тривалість звучання одиниць мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ізохронізм —
ізохроні́зм (від ізо... і грец. χρόνος – час) рівночасність; поділ вірша на ритмічні відрізки, рівні між собою за кількістю часу, потрібного для читання їх. За принципом І. побудовані античне віршування, метрика ряду східних поезій.
Словник іншомовних слів Мельничука