індус —
I див. індуси. II -а, ч., заст., ірон. Одноосібник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
індус —
ІНДУ́С¹ див. інду́си. ІНДУ́С², а, ч., заст., ірон. Одноосібник. [Шкурка:] Одна перспектива — це... йти в колгосп. Годі мені бути індусом (Мик., І, 1957, 270).
Словник української мови в 11 томах