Значення в інших словниках
-
інерція —
ІНЕРЦІЯ – ІНЕРТНІСТЬ Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції). 2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.
Літературне слововживання
-
інерція —
ФІЗ. збереження набутого стану; У ФР. звичка <н. за інерцією>; (інертність) бездіяльність, нерухливість, обр. летаргія.
Словник синонімів Караванського
-
інерція —
Инерция — inertia — Beharrungsvermögen, Trägheit, Beharrung — властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану. Мірою І. тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального момент інерції.
Гірничий енциклопедичний словник
-
інерція —
1. безрух, нерухомість, бездіяльність, спокій 2. (руху) розгін, саморух
Словник чужослів Павло Штепа
-
інерція —
рос. инерция (від латин. inertia — бездіяльність, нерухомість) — властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану.
Eкономічна енциклопедія
-
інерція —
іне́рція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
інерція —
-ї, ж. 1》 Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух, поки яка-небудь зовнішня сила не виведе його з цього стану. За інерцією — за звичкою, несвідомо, машинально. 2》 перен. Відсутність активності, бездіяльний стан; нерухливість, інертність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інерція —
іне́рція (від лат. inertia – бездіяльність, нерухомість) властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану. Мірою І. тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального – момент інерції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інерція —
Властивість матеріальних тіл зберігати незмінним стан рівномірного прямолінійного руху або спокою, якщо на нього не діють зовнішні сили, а при дії зовнішніх сил — змінювати рух поступово.
Універсальний словник-енциклопедія
-
інерція —
за іне́рцією. Несвідомо, машинально; за звичкою. Огей механічно, за інерцією хутко вдягається (Олесь Досвітній); Цигарку (капітан) за інерцією по-нічному ховав у долоні, а пальцями другої руки ненастанно м’яв заросле підборіддя (Н. Тихий).
Фразеологічний словник української мови
-
інерція —
ІНЕ́РЦІЯ, ї, ж. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух, поки яка-небудь зовнішня сила не виведе його з цього стану. Враз музика увірвалась. Коло зробило ще по інерції рух, але ту ж мить розірвалось (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах