Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

інструкція

Інстру́кція, -ції, -цією; -ру́кції, -цій

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. інструкція — Вказівка, настанова, директива, припис, рекомендація, порада.  Словник синонімів Караванського
  2. інструкція — див. наказ  Словник синонімів Вусика
  3. інструкція — [інструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  4. інструкція — Поука, настава, вимога, наказ, вказівка, напрямна, див. реглямент, розпорядження  Словник чужослів Павло Штепа
  5. інструкція — рос. инструкция (від латин. instructio — введення, настанова) — 1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні (специфічні) сторони діяльності.  Eкономічна енциклопедія
  6. інструкція — інстру́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  7. інструкція — -ї, ж. Керівна вказівка; настанова. || Зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. інструкція — інстру́кція (від лат. instructio – введення, настанова) керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил для виконання якоїсь роботи.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. інструкція — ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу...  Словник синонімів української мови
  10. інструкція — ІНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Керівна вказівка; настанова. — Ми зупинилися в Іркутську. Зразу на тиждень, поки не надійдуть інструкції з Петербурга (Фр.  Словник української мови в 11 томах