інструкція —
[інструкц'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
інструкція —
Поука, настава, вимога, наказ, вказівка, напрямна, див. реглямент, розпорядження
Словник чужослів Павло Штепа
інструкція —
рос. инструкция (від латин. instructio — введення, настанова) — 1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні (специфічні) сторони діяльності.
Eкономічна енциклопедія
інструкція —
інстру́кція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
інструкція —
-ї, ж. Керівна вказівка; настанова. || Зібрання вказівок, настанов, як виконувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інструкція —
інстру́кція (від лат. instructio – введення, настанова) керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил для виконання якоїсь роботи.
Словник іншомовних слів Мельничука
інструкція —
ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу...
Словник синонімів української мови
інструкція —
ІНСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Керівна вказівка; настанова. — Ми зупинилися в Іркутську. Зразу на тиждень, поки не надійдуть інструкції з Петербурга (Фр.
Словник української мови в 11 томах