інтерпеляція —
Інтерпеля́ція...
Словник з творів Івана Франка
інтерпеляція —
ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ – ІНТЕРПОЛЯЦІЯ Інтерпеляція, -ї, ор. -єю. Особливий вид запиту депутата парламенту до уряду: вносити інтерпеляцію, робити інтерпеляцію, відповідати на інтерпеляцію. Інтерполяція.
Літературне слововживання
інтерпеляція —
(від лат. interpellatio — переривання) фігура, в якій автор перериває потік мовлення, щоб звернутись до слухача, щось ствердити чи заперечити: Душа моя — послухай! — Як яблуня в цвіту (Павло Тичина); Не надивився, ні!...
Словник стилістичних термінів
інтерпеляція —
рос. интерпелляция (від латин. interpellatio — переривання, порушення) — особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної політики уряду або з певних питань. І. вимагає обов'язкової відповіді.
Eкономічна енциклопедія
інтерпеляція —
інтерпеля́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
інтерпеляція —
-ї, ж., політ. Звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інтерпеляція —
інтерпеля́ція (від лат. interpellatio – переривання, порушення) в буржуазних державах особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної політики уряду або з певних питань. І. вимагає обов’язкової відповіді.
Словник іншомовних слів Мельничука
інтерпеляція —
див. запит депутатський
Універсальний словник-енциклопедія
інтерпеляція —
ІНТЕРПЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., політ. У буржуазних країнах — звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням, після обговорення якого приймається відповідна ухвала.
Словник української мови в 11 томах