існування —
Буття, життя <�і смерть>, д. екзистенція; (злиденне) животіння, скніння, нидіння.
Словник синонімів Караванського
існування —
[існуван':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
існування —
існува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
існування —
-я, с. 1》 тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності. 2》 Життя, спосіб життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
існування —
див. екзистенція
Універсальний словник-енциклопедія
існування —
I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto — існую) — одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І.
Філософський енциклопедичний словник
існування —
ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О.
Словник синонімів української мови
існування —
ІСНУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності. Адвокат.. за допомогою довгої судової процедури довідався про існування братів (Фр.
Словник української мови в 11 томах