існування

існува́ння

-я, с.

1》 тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності.

2》 Життя, спосіб життя.

Значення в інших словниках

1. існування — Буття, життя <�і смерть>, д. екзистенція; (злиденне) животіння, скніння, нидіння.  Словник синонімів Караванського
2. існування — [існуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. існування — існува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. існування — див. екзистенція  Універсальний словник-енциклопедія
5. існування — I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto — існую) — одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І.  Філософський енциклопедичний словник
6. існування — ЖИТТЯ́ (стан живого організму — людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́ уроч., ДНІ чиї, ЖИВІ́Т заст., ЖИВОТТЯ́ діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О.  Словник синонімів української мови
7. існування — Існува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. існування — ІСНУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Буття; наявність кого-, чого-небудь у дійсності. Адвокат.. за допомогою довгої судової процедури довідався про існування братів (Фр.  Словник української мови в 11 томах