ґаздиня —
Ґазди́ня. Господиня. 36-літня Русинка, з укінченою школою господарки і провадженя кухні в Празі, прийме посаду газдині дому лише у Русина (сьвященника) за скромним винагородженєм (Б., 1904, оголош.) // бук. діал. газдиня — господиня.
Українська літературна мова на Буковині
ґаздиня —
ҐАЗДИ́НЯ, і, ж., діал. Господарка. Зоя Жмут добра ґаздиня, пари в селі їй не було (О. Кобилянська); – Хай буде один ватажок, бо де дві ґаздині, там хата неметена (А. Чайковський); Вірний пес, що спав біля порога, пізнав її. Пізнав свою ґаздиню .. і кинувся до неї (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
ґаздиня —
ґазди́ня іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ґаздиня —
-і, ж., зах. Господарка.
Великий тлумачний словник сучасної мови