ґанджувати

Ґанджува́ти, -джу́ю, -джу́єш

ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш

Значення в інших словниках

1. ґанджувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
2. ґанджувати — ҐАНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ҐАНДЖИ́ТИ, джу́, джи́ш, недок., кого, що, розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь. Хлопець ґанджував Христину, щоб відчепитися од неї, а вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою (М. Стельмах); Ґанджити товар.  Словник української мови у 20 томах
3. ґанджувати — ґанджува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. ґанджувати — ґанджува́ти → ґанчувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. ґанджувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови