ґанджувати

ҐАНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ҐАНДЖИ́ТИ, джу́, джи́ш, недок., кого, що, розм.

Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь.

Хлопець ґанджував Христину, щоб відчепитися од неї, а вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою (М. Стельмах);

Ґанджити товар.

Значення в інших словниках

1. ґанджувати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
2. ґанджувати — ґанджува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ґанджувати — ґанджува́ти → ґанчувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. ґанджувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ґанджувати — Ґанджува́ти, -джу́ю, -джу́єш ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)