ґанджувати
ҐАНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ҐАНДЖИ́ТИ, джу́, джи́ш, недок., кого, що, розм.
Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь.
Хлопець ґанджував Христину, щоб відчепитися од неї, а вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою (М. Стельмах);
Ґанджити товар.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґанджувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- ґанджувати — ґанджува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ґанджувати — ґанджува́ти → ґанчувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґанджувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ґанджувати — Ґанджува́ти, -джу́ю, -джу́єш ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)