ґанджувати

ґанджува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґанджувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  2. ґанджувати — ҐАНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ҐАНДЖИ́ТИ, джу́, джи́ш, недок., кого, що, розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь. Хлопець ґанджував Христину, щоб відчепитися од неї, а вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою (М. Стельмах); Ґанджити товар. Словник української мови у 20 томах
  3. ґанджувати — ґанджува́ти → ґанчувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ґанджувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. Шукати, знаходити ґандж у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґанджувати — Ґанджува́ти, -джу́ю, -джу́єш ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)