ґанчувати —
ґанчува́ти (ґанджува́ти) сварити, ганити, вказуючи на вади, недоліки (м, ср, ст)|| = бештати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ґанчувати —
-ую, -уєш, недок., діал. 1》 Визначати вади. 2》 Мати ґандж, ваду (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґанчувати —
Ґанчувати, -чую, -єш гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Словник української мови Грінченка