ґанчувати

ґанчува́ти (ґанджува́ти) сварити, ганити, вказуючи на вади, недоліки (м, ср, ст)|| = бештати

Значення в інших словниках

1. ґанчувати — -ую, -уєш, недок., діал. 1》 Визначати вади. 2》 Мати ґандж, ваду (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ґанчувати — Ґанчува́ти = ґанджува́ти, -у́ю, -у́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. ґанчувати — Ґанчувати, -чую, -єш гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.  Словник української мови Грінченка