Значення в інших словниках ґвер — Ґвер: — рушниця [51;52] Словник з творів Івана Франка ґвер — ҐВЕР, а, ч., діал. Рушниця. – В мого няня .. ночували жовніри... та чистили свої ґвери (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах ґвер — ґвер іменник чоловічого роду рушниця діал. Орфографічний словник української мови ґвер — ґвер рушниця (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт ґвер — -а, ч., зах. Рушниця, гвинтівка. Великий тлумачний словник сучасної мови ґвер — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст. Словник синонімів української мови ґвер — Ґвер, -ру м. Ружье. Гол. І. 151. Словник української мови Грінченка