Значення в інших словниках
-
ґвер —
Ґвер: — рушниця [51;52]
Словник з творів Івана Франка
-
ґвер —
ҐВЕР, а, ч., діал. Рушниця. – В мого няня .. ночували жовніри... та чистили свої ґвери (І. Чендей).
Словник української мови у 20 томах
-
ґвер —
ґвер іменник чоловічого роду рушниця діал.
Орфографічний словник української мови
-
ґвер —
ґвер рушниця (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
ґвер —
-а, ч., зах. Рушниця, гвинтівка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ґвер —
РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст.
Словник синонімів української мови
-
ґвер —
Ґвер, ґве́ра; ґве́ри, -рів (рушниця)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)