ґрасувати —
Ґрасува́ти, перен. Гарцювати, товктися, лютувати. Се перше [манерна, безсоромна безілюзійність нашої молоді] ґрасує в нас, а друге [розуміння краси і героїчного] — дасть Біг (Коб., Листи, 95, 455) // пол. grasować — лютувати.
Українська літературна мова на Буковині
ґрасувати —
ҐРАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. що. Розчищати (стежки, доріжки і т. ін.). – Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка). 2. що. Витоптувати.
Словник української мови у 20 томах
ґрасувати —
ґрасува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ґрасувати —
-ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Вистругувати, розчищати (стежки і т. ін.). 2》 Витоптувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґрасувати —
ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм.
Словник синонімів української мови
ґрасувати —
Ґрасувати, -сую, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Словник української мови Грінченка