Буковина

Буковина, -ни

ж.

1) Буковое дерево. Гол. І. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. н. п.

2) Буковый лѣсъ. Шух. I. 177.

3) Страна: Буковина. ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину... Гол. II. 77.

Значення в інших словниках

1. Буковина — Букови́на іменник жіночого роду регіон в Україні та Румунії  Орфографічний словник української мови
2. БУКОВИНА — • "БУКОВИНА" - газета. Виходила в Чернівцях 1885 — 1909. Редакторами в різний час були Ю. Федькович, П. Кирчів, С. Дашкевич, О. Маковей, М. Турбацький та ін. У сусп.-політ. питаннях загалом дотримувалась ліберально-бурж. поглядів.  Українська літературна енциклопедія
3. Буковина — Бу́ковина, -на, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)