Словник української мови Грінченка

Москва

Москва, -ви

ж.

1) Москва (городъ).

2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Москва — Москва́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. Москва — 1. Московщина 2. це місто  Словник чужослів Павло Штепа
  3. москва — Росіяни  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. Москва — I р. у Росії, ліва притока р. Оки; довж. 473 км; сполучена з Волгою; судноплавна (шлюзи); на березі М. лежить м. Москва. II столиця Росії, м. федерального значення, суб'єкт Рос. Федерації, над р.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. Москва — Москва́, -кви́, -кво́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)