Москва

I

р. у Росії, ліва притока р. Оки; довж. 473 км; сполучена з Волгою; судноплавна (шлюзи); на березі М. лежить м. Москва.

II

столиця Росії, м. федерального значення, суб'єкт Рос. Федерації, над р. М. (басейн Волги); найбільший політичний, промисловий, науковий та культурний центр країни; понад 1000 км², 9 млн. мшк.; міжнародні ярмарки; вел. транспортний вузол: 11 залізничних гілок, які розходяться променисто, 13 магістральних шосе, 4 аеропорти (міжнародний Шереметьєво), 3 річкові порти, метро; електромашинобудівна, автомобільна, хіміч., легка, харчова промисловість, металургійний комбінат; Рос. АН, понад 1000 науково-дослідних інститутів, 81 вуз (13 унів. і консерваторія); численні театри, бібліотеки; музеї (Третьяковська галерея, Музей красних мистецтв імені О.С. Пушкіна); осередок кінематографії; Кремль, Красна площа з храмом Василія Блаженного (XVI ст.) і мавзолеєм Леніна; монастирі XIV-XVI ст., церкви XVII ст., палаци XVIII ст., будівлі XIX — поч. XX ст.; у районі М. знаходяться класицистичні колишні поміщицькі садиби; чимало сучасних громадських споруд і житлових районів. Перша згадка 1147; від кінця XV ст. до 1712 столиця Московської держави; 1812 зайнята військом Наполеона I, спалена; від 1918 столиця рад. Росії, 1922-91 — СРСР, теп. знову Росії.

Значення в інших словниках

1. Москва — Москва́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. Москва — 1. Московщина 2. це місто  Словник чужослів Павло Штепа
3. москва — Росіяни  Словник застарілих та маловживаних слів
4. Москва — Москва́, -кви́, -кво́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. Москва — Москва, -ви ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.  Словник української мови Грінченка