автор — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

автор — а́втор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
автор — (лат. аu(с)tor — створювач) творець тексту, промови, наукового дослідження тощо. Словник стилістичних термінів
автор — (твору) творець, ур. сотворитель; (винаходу) винахідник, (проекту) проектувальник; (словника) укладач, упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз; (прози) письменник, зн. писака. Словник синонімів Караванського
автор — [аўтор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два авторие Орфоепічний словник української мови
автор — (від лат. au(c)tor — творець) — людина, що створює літературний, музичний, науковий, художній або інший твір. А. музичного твору — композитор, А. літературного тексту — поет. Словник-довідник музичних термінів
автор — -а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він .. догадався, хто був автор чудової поезії (І. Словник української мови у 20 томах
автор — • автор [лат. au(c)tor — засновник, творець, письменник] - особа, що написала даний твір... Українська літературна енциклопедія
автор — а́втор (від лат. autor – письменник) творець художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, проекту, винаходу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
автор — А́втор, -ра, -рові; автори́ і -рі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він.. догадався, хто був автор чудової поезії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
автор — рос. автор (латин. autor — письменник) — особа, творчою працею якої створено твір (науковий, економічний, архітектурний, мистецький), здійснено наукове відкриття чи дослідження. Eкономічна енциклопедія