Орфоепічний словник української мови

автор

а́втор

[аўтор]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў

два авторие

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. автор — а́втор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. автор — (лат. аu(с)tor — створювач) творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.  Словник стилістичних термінів
  3. автор — (твору) творець, ур. сотворитель; (винаходу) винахідник, (проекту) проектувальник; (словника) укладач, упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз; (прози) письменник, зн. писака.  Словник синонімів Караванського
  4. автор — (від лат. au(c)tor — творець) — людина, що створює літературний, музичний, науковий, художній або інший твір. А. музичного твору — композитор, А. літературного тексту — поет.  Словник-довідник музичних термінів
  5. автор — -а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він .. догадався, хто був автор чудової поезії (І.  Словник української мови у 20 томах
  7. автор — • автор [лат. au(c)tor — засновник, творець, письменник] - особа, що написала даний твір...  Українська літературна енциклопедія
  8. автор — а́втор (від лат. autor – письменник) творець художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, проекту, винаходу тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. автор — А́втор, -ра, -рові; автори́ і -рі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він.. догадався, хто був автор чудової поезії (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  11. автор — рос. автор (латин. autor — письменник) — особа, творчою працею якої створено твір (науковий, економічний, архітектурний, мистецький), здійснено наукове відкриття чи дослідження.  Eкономічна енциклопедія
  12. автор — Автор, -ра м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.  Словник української мови Грінченка