ад

Ад, а́ду

м. = пекло. Пойде Ирод сам по аду Луциперу на пораду. Чуб. ІІІ. 359.

Значення в інших словниках

1. ад — моск. пекло пекло, стопекло, див. чистилище, преісподня, тартар  Словник чужослів Павло Штепа
2. ад — АД, у, ч., заст. Пекло. Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад (І. Котляревський); [Олізар:] Що воля вийде, я цьому так вірю, як тому, що завтра буде день. Треба тільки частіше будить людей од аду, будить приспану волю, нагадувать правду (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. ад — АД, у, ч., заст. Пекло. Енея так вона любила. Що аж сама себе спалила. Послала душу к чорту в ад (Котл., І, 1952, 86); [Олізар:] Що воля вийде, я цьому так вірю, як тому, що завтра буде день. Треба тільки частіше будить людей од аду, будить приспану волю, нагадувать правду (Вас., III, 1960, 445).  Словник української мови в 11 томах