ад
АД, у, ч., заст. Пекло.
Енея так вона любила. Що аж сама себе спалила. Послала душу к чорту в ад (Котл., І, 1952, 86);
[Олізар:] Що воля вийде, я цьому так вірю, як тому, що завтра буде день. Треба тільки частіше будить людей од аду, будить приспану волю, нагадувать правду (Вас., III, 1960, 445).
Словник української мови (СУМ-11)