аляр А́ляр, -ру м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках аляр — а́ляр іменник чоловічого роду шум діал. Орфографічний словник української мови аляр — А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах аляр — А́ляр, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.) аляр — А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199). Словник української мови в 11 томах