аляр

А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик.

В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199).

Значення в інших словниках

1. аляр — а́ляр іменник чоловічого роду шум діал.  Орфографічний словник української мови
2. аляр — А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
3. аляр — А́ляр, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. аляр — А́ляр, -ру м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.  Словник української мови Грінченка