Словник української мови Грінченка

архимник

Архи́мник, -ка

м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять. Харьковъ.

Словник української мови Грінченка