бабизна —
баби́зна іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
бабизна —
-и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. баба I у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
бабизна —
БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. ба́ба¹ 1). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.).
Словник української мови у 20 томах
бабизна —
СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал.
Словник синонімів української мови
бабизна —
Баби́зна, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бабизна —
БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби ( див. ба́ба¹ у 1 знач.). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах