бабизна
Бабизна, -ни
ж. Наслѣдство отъ бабки. Ця хата ще моя бабизна.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабизна — баби́зна іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- бабизна — -и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. баба I у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабизна — БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. ба́ба¹ 1). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- бабизна — див. спадщина Словник синонімів Вусика
- бабизна — СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. Словник синонімів української мови
- бабизна — Баби́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бабизна — БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби ( див. ба́ба¹ у 1 знач.). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах