1. Словник української мови в 11 томах

бабизна

БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби ( див. ба́ба¹ у 1 знач.).

Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабизна — баби́зна іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бабизна — -и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. баба I у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабизна — БАБИ́ЗНА, и, ж., заст. Майнова спадщина, що залишилася після баби (див. ба́ба¹ 1). Ця хата ще моя бабизна (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. бабизна — див. спадщина Словник синонімів Вусика
  5. бабизна — СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. Словник синонімів української мови
  6. бабизна — Баби́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бабизна — Бабизна, -ни ж. Наслѣдство отъ бабки. Ця хата ще моя бабизна. Словник української мови Грінченка