бабчар

Бабчар, -ра

м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. см. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.

Значення в інших словниках

1. бабчар — -а, ч. Дерев'яний оцупок, у який всаджують маленьке коваделко для клепання коси.  Великий тлумачний словник сучасної мови