бабіти
Бабі́ти, -бі́ю, -єш
гл.
1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. см. бабитися. Желех.
2) Набрякать, отекать. Мнж. 175.
3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Словник української мови Грінченка