баб'ячий

Баб'ячий, -а, -е

1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї.

2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478.

Значення в інших словниках

1. баб'ячий — ба́б'ячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. баб'ячий — -а, -е. Прикм. до баба I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баб'ячий — БА́Б'ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до ба́ба¹ 3. [Храпко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло (Панас Мирний); В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (В.  Словник української мови у 20 томах
4. баб'ячий — ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З.  Словник синонімів української мови