баб'ячий
БА́Б'ЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до ба́ба¹ 3.
[Храпко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло (Панас Мирний);
В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (В. Бабляк);
// Такий, як у баби; власт. бабі, бабам.
Марійка .. енергійно заходилася організовувати баб'яче обурення (Д. Бузько);
Навіть небо похмурилось, задумалось, заплакало дрібними, нудними баб'ячими сльозами (В. Винниченко);
Зморшкувате баб'яче обличчя дідугана почервоніло від хвилювання (О. Донченко);
Флор скривився від її баб'ячого переляку (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)