баб'ячий
БА́Б'ЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до ба́ба¹ 3.
[Храпко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло (Панас Мирний);
В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (В. Бабляк);
// Такий, як у баби; власт. бабі, бабам.
Марійка .. енергійно заходилася організовувати баб'яче обурення (Д. Бузько);
Навіть небо похмурилось, задумалось, заплакало дрібними, нудними баб'ячими сльозами (В. Винниченко);
Зморшкувате баб'яче обличчя дідугана почервоніло від хвилювання (О. Донченко);
Флор скривився від її баб'ячого переляку (М. Малиновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баб'ячий — ба́б'ячий прикметник Орфографічний словник української мови
- баб'ячий — -а, -е. Прикм. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- баб'ячий — ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З. Словник синонімів української мови
- баб'ячий — Баб'ячий, -а, -е 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478. Словник української мови Грінченка