1. Словник синонімів української мови

баб'ячий

ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З. Тулуб); Вона не любила дамського товариства (І. Нечуй-Левицький); Ходила (Марина) — всупереч законам жіноцької грації — широким кроком (Ю. Смолич); Щодень, то більшим смутком огортається молодича її душа (І. Ле); — А може, це — просто звичайні бабські плітки. Про Орину плетуть дурниці всякі (А. Головко); (Демко:) Баб'яча голова.. не до книжки зліплена, а до печі (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баб'ячий — ба́б'ячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. баб'ячий — -а, -е. Прикм. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баб'ячий — БА́Б'ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до ба́ба¹ 3. [Храпко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло (Панас Мирний); В кількох кроках від лугу, звідки вже долинав баб'ячий сміх і гуки, Ксеня обережно спинила Любу за рукав (В. Словник української мови у 20 томах
  4. баб'ячий — Баб'ячий, -а, -е 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478. Словник української мови Грінченка